Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. Йди до попа благословиться. Бона благословиться у батька й у матері.
2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись.
Вирізування, -ня, с.
1) Вырѣзываніе.
2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування.
3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого.
Пав'Яний, -а, -е. = павовий. Звіяли вінець, вінець пав'яний, звіяли його в тихий Дунаєць.
Падалюк, -ка, м. = падалець.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Кн. Ум. хабарик.
