Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися.
Прячка, -ки, ж.
1) Пряжка.
2) Раст. Equisetum, хвощъ.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.
Темниця, -ці, ж.
1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці.
2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Ум. темничка, темниченька.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась.
