Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Бубон бубнить, скрипка грає. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю.
Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть.
Заяро́вуватися, -вуюся, -єшся, гл. Вкладываться, вдѣлываться (о полкахъ въ шкафу). Полички в миснику заяровуються.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Одноборство, -ва, с. Единоборство. Стояла все мов нежива, коло Чорногорця, дивлячись на страшне одноборство.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Путик, -ка, м. Ум. отъ пут.
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.
Уколупити, -плю, -пиш, гл. = уколупати. Свойого вколупне би здоров'я для милого приятеля.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо.
