Відгромити Cм. відгромлювати.
Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Опроче нар.
1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких.
2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ).
Цимбали, -бал, ж. мн.
1) Цымбалы. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці.
2) Родъ вышивки. Ум. цимбалики.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
