Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істота

Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТА"
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Гакало, -ла, м. и с. Часто повторяющій меж. га.
Гірчек, -ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Ковбаня, -ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Вас. 200, 207. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. Чуб. І. 294. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. ковбанька. Ув. ковбанюга. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки. К. Псалт. 74.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.