Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істота

Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТА"
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. І. 38.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Знехтування, -ня, с. 1) Небреженіе; порча отъ небрежнаго обращенія. 2) Пренебрежете.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Мітець и пр. = митець и пр.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Ном. № 3305. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Мет. 175., Ум. покірне́нький.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.