Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву).
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Квартирка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити.
2) Ум. отъ нварти́ра.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди!
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Стальце, -ця, с. = сталець.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris.
