Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівчище

Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЧИЩЕ"
Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249.
Зляшіти, -шію, -єш, гл. Ополячиться. Була вона звичайна Прісьма... за літ скільки запаніла, зляшіла і стала зватися... Фрузиною. Св. Л. 65.
Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. № 18. Ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває. Грин. III. 382.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми. Васильк. у.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали. Н. п.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный. К. Розм. 11. 50.
Хирявий, -а, -е. = хирний. Хирява баба, як гирява макітра. Ном. № 14 274. Хирява шляхта знов усе догори ногами переверне. Стор. МПр. 46.
Чхун, -на, м. Много чихающій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.