Бардаш, -ша, м. Большой топоръ.
Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має.
Біловус, -са, м.
1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?
2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ.
Дмуха́ч, -ча́, м. Вѣтеръ. Дмухача́ да́ти. Удрать.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Свиняк, -ка, м. 1) Порода грибовъ. 2) Свиной экскрементъ.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський.
