Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
За́пит, -ту, м. Вопросъ.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом.
Мертв'я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв'як вилазить з труни.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі.
