Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. — впала. Аж гульк — зіма впала. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Ум. зімонька.
На́кидка, -ки, ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка. Сѣтка бросается распущенной и накрываетъ рыбу, плавающую у дна; испуганная рыба бросается вверхъ; при вытягиваніи окружность сѣтки, тяжелая отъ груза, сходится въ одну кучу, и рыба не можетъ выйти изъ сѣти. б) Сѣть на желѣзномъ обручѣ (діаметръ 1 арш.), который посредствомъ двухъ вертикальныхъ полосокъ желѣза прикрѣпленъ къ деревянной ручкѣ. Сѣть имѣетъ видъ конуса съ отверстіемъ въ вершинѣ вершка въ 3 въ діаметрѣ; накрываютъ на мели карпа и вынимаютъ чрезъ малое отверстіе вверху. , 13. 3) у накидку. Въ наброску. Надів кожух у накидку. Валк. у.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Подоставати, -таю, -єш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить.
Прикидливий, -а, -е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Узяв жінку... до роботи не прикидливую.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
