Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ.
Ґе́цатися, -цаюся, -єшся, гл. = Ґедзатися. Ой із гори та в яр ґецився товар.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина.
Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. ко́лесо млинове, колесо млинське Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. То-же значитъ и надвірне колесо. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. к. замахове. Часть ткацкаго станка. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Помотати, -та́ю, -єш, гл. Смотать (во множествѣ). На тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала.
Рагляк, -ка, м. = олень.
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.