Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їстовець

Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇСТОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇСТОВЕЦЬ"
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Навча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. навчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Ном. № 184. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись. К. (О. 1861. І. 313).
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Покірливість, -вости, ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ. І. 28.
Поцінний, -а, -е. По цѣнѣ подходящій, недорогой.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇСТОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.