Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обидно

Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНО"
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Остатній, -я, -є. = останній. Остатню корову жидам продам. Шевч.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Рвати, рву, рвеш, гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Шевч. 19. Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Чуб. V. 6. Козаки ідуть, гурки рвуть. Ном. № 14027. 3) О собакѣ: кусать. Собака собаки не рве. Ном. № 7954. 4) Терзать. Заступи мене, благаю, щоб не рвали мою душу. К. Псал. 11. 5) рвати бо́ки. Надрываться отъ омѣха. Аж боки рвав од сміху. Левиц. Пов. 62.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. КС. 1887. VI. 403. Той тузами обирає свата в його хаті. Шевч.
Тюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тю.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.