Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обидно

Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНО"
Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.
Верчик, -ка, м. 1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117. 2) Сплетенный бубликъ.
Коливорот, -ту, м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Позаваблювати, -люю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Поославлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ославити, но многихъ.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139.
Сивастий, -а, -е. Сѣдоватый, сѣроватый. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.