Галун, -ну, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ум. галунець, галунчик.
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Виймив дари та й роздав. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. Ум. Да́ронько.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ.
Зави́ти II. Cм. Завивати II.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи.
Повиголоднюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Проголодаться (о многихъ). Мухи повиголоднювались та й кусають.
Потанцювати, -цю́ю, -єш, гл. Потанцовать. Потанцюй, кобзарю, я заграю.
Похилистий, -а, -е. = похилий 1. Шапка чорна, похилиста.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.
