Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істиний

Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНИЙ"
Бережок, -жка, м. Ум. отъ берег.
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Ґалда, -ди, ж. Взятка. Полт. Рк. Номиса.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. І. 36.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Поскочити, -чу, -чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).
Хаба, -би, ж. = хабета. Желех.
Щебетій, -тія, м. = щебетун. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТИНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.