Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їр

Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇР"
Драпа́тий, -а, -е. О вышивкѣ: драпа́ті у́ставки. Kolb. І. 48.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються. Васильк. у.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.