Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ум. гадюченятко.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок.
Куделиця, -ці, ж. = куделя. В тую метелицю куделила б куделицю. Ой пряла-б я куделицю, — головка болить.
Небачний, -а, -е. = необачний.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько.
