Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кладовисько

Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДОВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДОВИСЬКО"
Боронитися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду. К. Іов. 57.
Високодумно нар. Гордо, высокомѣрно.
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАДОВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.