Бидля, -ляти, с. Одна молодая скотина, одна скотина.
Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Ум. ведмеденятко.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя.
Купальник, -ка, м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко.
Проблищатися, -щаюся, -єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся.