Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опанувати

Опанувати, -ну́ю, -єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. І. 299. І пустиню опанують веселії села. Шевч. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Харьк. г. Завзятість всіх опанувала. Котл. Ен. V. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАНУВАТИ"
Бахмутка, -ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.
Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться. Шух. І. 211.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать. Мнж. 178.
Инший, -а, -е. 1) = и́накший. Шевч. 152. Милий покидає, иншої шукає. Н. п. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. І. 112. 2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Промалярувати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть живописцемъ или маляромъ извѣстное время.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.