Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опалка

Опалка, -ки, ж. 1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки. Рк. Левиц. Хотин. у. 2) Корзина, плетенка. 3) = опалачка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛКА"
Бистряк, -ка, м. Накожный сапъ. Волын. г.
Гія, гії, ж. Проволочка, замедленіе. Вх. Зн. 10. Cм. гаяння.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Лазнюк, -ка, м. = лазник.
Лобоз, -за, м. = лобурь. Вх. Лем. 432.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка. Вх. Зн. 37.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Г. Барв. 141. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Грин. І. 145. Струну ув'язував до скрипки. Св. Л. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.