Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опанча

Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Гол. І. 7. Гол. Од. 18, 45. Чуб. VII. 419. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАНЧА"
Безгрошев'я, -в'я, с. Безденежье.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Лопа́тник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka. Конст. у.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк.
Підв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Подвязываться, подвязаться, опоясаться. Як писаря не любить, писарь буде паном, обується в личаки, підв'яжеться валом. Чуб. V. 1179.
Покропити Cм. покропляти.
Розжалити, -ся. Cм. розжаляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.