Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. З огнем не жартуй, бо то жижа. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Ум. жижка.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. . Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Йому калина дорогу заступила. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Було б кому заступити дочку від силоміття. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку.
Зненацька нар. Неожиданно, внезапно. Напасть на ворогів збірався, зненацька копоті їм дать. Зненацька ударили на всі московськії сили.
Крадько, -ка, м. = крадій.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Ой ти тіменний.
Трибушон, -на, м. Штопоръ.
Шпортатися, -таюся, -єшся, гл. Копаться, рыться въ чемъ, возиться съ чѣмъ.
