Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дупельце

Дупе́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. дупе́личко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЕЛЬЦЕ"
Качня, -ні, ж. соб. Утки. О. 1861. II. Ревяк. 51.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго. К. Дз. 27.
Челядно нар. 1) Много женщинъ. Желех. 2) Много слугъ. Желех.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Вх. Лем. 483. Cм. чудак.
Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.