Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дупельце

Дупе́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. дупе́личко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЕЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЕЛЬЦЕ"
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Натовктися, -вчуся, -че́шся, гл. Натолочься.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. стяжка, стяжечка.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЕЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.