Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. 2) Компасъ. 3) Астролябія.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Антосьо сидів як камінний.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають.
Кремінь, -меню, м.
1) Кремень (минераллъ).
2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Крешіть, крешіть, кремінчики.
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит.
