Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Брикання, -ня, с.
1) Ляганіе.
2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений.
Тулюпан, -на, м. = тульпан.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Казала полюва миша хатній.
Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить!
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
Чіп I, чопа, м. 1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. П'яний, як чіп. ходити до чопа. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. 2) Стержень, на которомъ что либо ходить, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Также часть: верклюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п'їл (Cм. п'їла). 3) Колышекъ въ сновалкѣ. Cм. снувавка. 4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. 5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. 6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. 7) Рыба: Aspro Zingel. Ум. чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. В ба рилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки.