Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Виявлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виявитися, -влюся, -вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, открываться, открыться, появляться, появиться, показываться, показаться. Ось як виявлялась ся загадка. Кодацький поріг виявився, а то не було його видно. Він виявивсь народу. На вулиці чорна свита виявилась одна й друга, замигтіли платки, намітки.... йшли люде до церкви.
Заду́ха, -хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. 4) Удушье, астма.
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Сиваш, -ша, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші?
Тварина, -ни, ж. Одно живое существо. Ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка.
Тьопатися, -паюся, -єшся, гл. Идти, брести по грязи. І став би я тьопатись за сорок верстов.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку.
