Веселий, -а, -е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Будь.... весела як весна. під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо.
2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе. Веселі здалека палати. Ум. веселенький, веселесенький.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний.
Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Присмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. присмажитися, -жуся, -жишся, гл. Поджариваться, поджариться.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый.
