Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Іговна, -ни, ж. Иволга, Oriolus galbula.
Карба, -би, ж. Борозда.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb.
Накрасо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Румяниться, нарумяниться.
Підсоловій 2, -вія, м. пт. Silvia hypolais, пѣночка.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
