Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клебан

Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕБАН"
Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Рождатися, -даюся, -єшся, гл. = Рожатися.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл. 1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном. 2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ). Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.