Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клацати

Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Залескота́ти, -чу́, -чеш, гл. = залоскотати.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Зсіданина, -ни, ж. Створожившаяся часть молока, творогъ, образовавшійся при окисаніи молока. Вх. Лем. 421.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.