Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину.
Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу.
Долинкува́тий, -а, -е. = долинистий.
Жадні́сінький, -а, -е. 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. Хиба ж не жаття попові? Жаднісінький йому несе й везе. 2) Рѣшительно никакой.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок.
Недопивок, -вка, м. Недопитое. Роскидано всякі недоїдки, валяються в пляшках недопивки.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
