Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постояльний

Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНИЙ"
Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. веселичка. Вх. Зн. 6.
Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Зосмілювати, -люю, -єш, сов. в. зосмілити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить. — Кажи мені всю правду, Опанасе, — зосмілювала його майорша. Г. Барв. 334.
Лихва́рь, -ря́, м. Ростовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива. Новомоск. у.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Кв. І. 117. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Оспіх, -ху, м. Поспѣшность. для оспіху. Для скорости. О. 1862. II. 65.
Поодб.. Cм. повідб..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЯЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.