Бацьнути, -ну, -неш, гл. Ударить, упасть съ шумомъ. Бацне астрябік на воробля.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні.
Дя́глиця, -ці, ж. Раст. = яглиця? У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по щавель, а в п'ятницю по дяглицю, у суботу на роботу.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Поклад, -ду, м.
1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу.
2) Пометъ.
Присаджувати, -джую, -єш, сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному. 2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. То це вона в вас і досі в ляльки гуляється? Сором, велика вже: пора за гребінь присадити, нехай пряде. 3) Осаживать, осадить внизъ; опускать, опустить внизъ.
Проба, -би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали.
Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся, гл. Пользоваться.
