Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих.
2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма.
3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Cм. гнилуша.
4) Гниле слово. Скверная брань.
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Копер, -пра, м. = кріп.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Перемощувати, -щую, -єш, сов. в. перемости́ти, -щу́, -стиш, гл. Перемащивать, перемостить. Міст перемостили.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Стіб, -бу, м. Стежокъ.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила.
