Вигинистий, -а, -е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то.
2) Гибкій. Дубець вигинистий.
Висиня, -ні, ж. = височиня.
Зав'я́нути и зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло.
Пачосній, -я, -є. Сдѣланный изъ оческовъ. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Cм. під 1.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ.
2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись.
Сікавка, -ки, ж.
1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины.
2) Пожарный насосъ.
3) Рыба. = сікавиця.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
Хабалиця, -ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.
