Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дякувати 2

Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКУВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКУВАТИ 2"
Бляшечка, -ки, ж. Ум. отъ бляха.
Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Фітчик, -ка, м. = фітик. Вх. Лем. 477.
Хорунженко, -ка, с. Сынъ хорунжаго. Брат її хорунженко. Кв.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКУВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.