Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дякувати 2

Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКУВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКУВАТИ 2"
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно. К. МХ. 18.
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 111).
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Повозити, -жу́, -зиш, гл. 1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди. 2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.
Рівчик, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. 2) = рівчак 3. Шух. І. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКУВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.