Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. 5) = завіс.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зогріток, -тку, м. Пріютъ, притонъ.
Накупа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. накупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Накупать, накупить достаточно. Чи скоро ви накупитеся? Увесь базарь хочете закупити.
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається.
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться.
