Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконівна

Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНІВНА"
Би-Сь Cм. би.
Брундук, -ка, м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Бусурманець и бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Зарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Имѣть заплаканные глаза.
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ. Черном.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.