Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяківський

Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКІВСЬКИЙ"
Бідага, -ги, об. = бідаха.
Дожда́тися, -жду́ся, -дешся, гл. = Діждатися. Ждав, ждав змій, та й не дождався. Рудч. Ск.
Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом. Новомоск. у.
Заверта́йло, -ла, м. Производящій кастрацію. Оцей мій кум завертайло на нашому селі.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Перегрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Перегребать, перегресть. 2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи. 3) Ворошить, переворошить сѣно.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. І. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Розірвали моє серце на дві половині. Чуб. V. 308. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти. Кв.
Сіромаха, -хи, м. = сірома 1. Лукаш. 66. Грин. III. 183. Попід тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.