Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяка

Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. Мкр. Г. 23. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб. Вх. Лем. 413.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКА"
Боденька, -ки, ж. Ум. отъ бодня.
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Незрозуміло нар. Непонятно.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ. Мнж. 187.
Перегорожувати, -жую, -єш, гл. = перегороджувати. Перегорожували степові дороги своїми заставами. К. ЧР. 12.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.