Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяка

Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. Мкр. Г. 23. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб. Вх. Лем. 413.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКА"
Вдова, -ви, ж. = удова.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці. ЕЗ. V. 92.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо. Федьк.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Чорнобіл, -лу и чорнобіль, -лю, м. = чорнобил. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 206.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.