Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядюшка

Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у Макс. (1834, 130) и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії. АД. І. 144.
Гадюччя, -чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Кріпшати, -шаю, -єш, гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. І. 81.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Убіжжя, -жя, с. Убожество.
Чуботрус, -са, м. Трепка за волосы. От бидло бісове! Я йому оце доброго чуботруса дав, — нехай здоров зносе, не раз бо казав йому: ей, шануйсь мені, корись та у правді кохайсь. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.