Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядюшка

Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Гав III, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод. Левиц. І. 74.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки. Черк. у.
Котелок, -лка, м. 1) Ум. отъ коте́л. Докопавсь до грошей да й витяг як сили мога котелок хороший. ЗОЮР. II. 88. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. I. 139.
Наслинювати, -нюю, -єш, сов. в. наслинити, -ню, -ниш, гл. 1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной. Желех. 2) Слюнявить, наслюнявить.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Повідрізняти, -ня́ю, -єш, гл. Отдѣлить (во множествѣ).
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Постівка, -ки, ж. 1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70. 2) = покіс. Вх. Лем. 454.
Прищулити, -ся. Cм. прищулювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.