Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядюшка

Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Видавник, -ка, м. Издатель. Желех.
Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться. Ном. № 10013.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.