Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядюшка

Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЮШКА"
Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ном. № 10229. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити? Макс. (1849). 160.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Ниніка нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Стегняниця, -ці, ж. = ничельниця. МУЕ. III. 24.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЮШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.