Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядинин

Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДИНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДИНИН"
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Перелета, -ти, ж. Раст. a) Chenopodium bonus Henricus L. Вх. Пч. II. 30. б) Anemone alpina. Лв. 96.
Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДИНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.