Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядьо

Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЬО"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Право II, нар. 1) Прямо. Право стоїть. Черк. у. Виходить панночка та й право до пана мого. Федьк. 2) Истинно. Право відказав єси. Єв. Л. X. 28. Ум. праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив. Гліб. 28.
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Н. п. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.