Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Красочка, -ки, ж. Ум. отъ краска.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Настала осінь, почалась моква. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори.
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і.
2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Куций німець узлуватий.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую.
