Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

займина

За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМИНА"
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне. Чуб. III. 434.
Позаквічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь. Черниг. у.
Розрадник, -ка, м. Тотъ, который отговариваетъ, отсовѣтываетъ. Трохи одвик од шинку, од своїх порадників та розрадників. Г. Барв. 282.
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Руштунок, -нка, м. = риштунок. Федьк. Пов. 65.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.