Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайців

За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЦІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЦІВ"
Вакація, -ції, ж. Вакаціонное время. О. 1861. VIII. 89. Левиц. Пов. 96. Уже ся вивчив і прийшов домів на вакацію. Драг. 407.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Злучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. злучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Соединяться, соединиться. Горить що небудь тільки через те, що кислорід з їм влучається. Дещо, 80.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. І. 23.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка. Чуб. II. 241.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЦІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.