Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайців

За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЦІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЦІВ"
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Двана́дцятий, -а, -е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116.
Зало́мистий, -а, -е. Изгибистый, излучистый.
Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
На́бор нар. = набір.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». АД. І. 4. На турків яничар, на бідних невольників покликає. АД. І. 209. Їх стам люде знати, добрим словом покликати. ЗОЮР. І. 24.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЦІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.