Вичапати, -паю, -єш, гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ.
Хробачок, -чка, м.
1) Ум. отъ хробак.
2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний.
2) — те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной.
