Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

займати

Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"
Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.
Виламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. виламатися, -маюся, -єшся, гл. 1) Выламываться, выломаться. 2) Пробиваться, пробиться, выбиться. Нема звірів.... ще ніяк не виламаються (бо замкнені). Рудч. Ск. II. 70.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. Канев. у. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. Канев. у. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. Чуб. V. 1012. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Чуб. І. 254. К. Іов. 63. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. К. Псал. 154. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили. Шевч. 68.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Розставити Cм. розставляти.
Ропляний, -а́, -е́ Смоченный разсоломъ.
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі. Рудч. Ск. І. 65.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб. Рудч. Ск. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.