Тлумачення / значення слова "ЗАЙМАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

займати

Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.

повністю...

Кошалка, -ки, ж. = кошик 1. Левч.

повністю...

Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах. К. Дз. 144.

повністю...

Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.

повністю...

Уломитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Отломаться. 2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Н. п. Вісь йому вломилась Г. Барв. 177.

повністю...

Хапужество, -ва, с. Взяточничество. Шейк.

повністю...

Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.

повністю...

Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.

повністю...

Циндря Cм. ци́ндра.

повністю...

Чердаш, -ша, м. = чередник. Вх. Зн. 80.

повністю...