Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

займати

Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙМАТИ"
Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Бо́жий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.
Доли́зувати, -зую, -єш, сов. в. долиза́ти, -жу́, -жеш, гл. Долизывать, долизать.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Мурза́к, -ка́, м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже. Грин. III. 585.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Г. Барв. 407. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою. К. ЧР. 117.
Нічого 2 мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167.
Поростовкувати, -кую, -єш, гл. = поростовкмачувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.