Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа!
Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ.
Нама́зувати, -вую, -єш, сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. 2) Плохо писать, написать (красками).
Побочкати, -ка́ю, -єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила.
Поткатися, -тчуся, -тче́шся, гл. Соткаться. Тобі там і попрядеться й потнеться, і в скриню покладеться.
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку, нар. Искони. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Спредковіку були там башти.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Тісніський, -а, -е. = тіснісінький.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
