Без II, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Ведут мене без село. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Без дощ орати не можна. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Без літо моя дочка була у наймах.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Джя́воронок, -нка, м. = Жайворонок.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Полянки, -нок, ж. Порода вишень.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Пробі треба.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный.
2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено.
