За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. 2) = зазубець.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли.
Линтва́рик, -ка, м. Ум. отъ линтварь.
Облещувати, -щую, -єш, сов. в. облести́ти, -щу, -стиш, гл. Льстить, прельщать, прельстить.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь.
Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
