Вощина, -ни, ж. Вощина.
Голиборода, -ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди.
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1.
2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Сухомлинського пана підданий.
Підлесливість, -вости, ж. Льстивость, вкрадчивость. Чого вона не досягне ласкою, підлесливостю і коханням.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш.
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ.
