Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрошуватися

Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Гн. І. 213. Cм. упроситися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШУВАТИСЯ"
Безкарно нар. Безнаказанно.
Відси нар. = відсіль.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував. Котл. Ен. II. 7.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка. Вас. 166.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРОШУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.