Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпитко

Шпитко, -ка, м. Копающій, роющій. Вх. Зн. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИТКО"
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Отце нар. = отсе.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Г. Барв. 230. Мир. Пов. І. 146. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити. Г. Барв. 245.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Чиргикати, -каю, -єш, гл. О ласточкахъ: чирикать. Ластівки чиргикають. Св. Л. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.