Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпіг

Шпіг, -га, м. = шпиг. К. ЧР. 112. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІГ"
Білесенький, -а, -е. 1), Ум. отъ білий. 2) біленька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. Ном. № 424. 3) біленька нехворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Неволя, -лі, ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. 3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю. Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. Чуб. V. 699.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Роздзяплювати, -люю, -єш, сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.