Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпориш

Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИШ"
Госте́ць, -тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечистий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ. Мил. М. 94.
Джиґи́ря, -рі, ж. Горло съ легкими и печенью у овцы. О. 1862. V. Кух. 37.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Перемити, -ся. Cм. перемивати, -ся.
Робіння, -ня, с. Работа, трудъ. Ум. робіннячко. Ой весна красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і добрее літечко.... хорошим людям на робіннячко. Чуб. І. 109.
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий. Вх. Лем. 398.
Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОРИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.