Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. весною, на весні. Весной.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко!
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті.
Коїтися, -їться, гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Якесь іще лихо коїться.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року.
Піддирання, -ня, с.
1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу.
2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»?
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. І цвіркун на видноці не цвірчить. Cм. цвірчок.
