Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Сама ти стара сорока безхвоста.
Доле́жати, -ся. Cм. долежувати, -ся.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Пласт, -ту, м. Слой.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
